Запись разговора Евгения Марчука, Виктора Ющенко, Ивана Плюща, Владимира Литвина и Леонида Кучмы за обедом. Слышен звон посуды, сербанье, стук столовых приборов о стол и пр. звуки, которые никак не могли быть записаны на диктофон, спрятанный Николаем Мельниченко под диваном…

27 июня 2000г.

(расшифровка языком оригинала)

Ющенко:    Львів,   Харків  і  Полтава,  першу  категорію  (декілька  слів нерозбірливо), десь приблизно у них на 127 мильйонів (слово нерозбірливо).

Кучма: А скільки осталось? Я маю на увазі областей.

Ющенко:  Значить,  було  в  нас  вісім, одинадцять, чотирнадцять областей, (слово  не  зрозуміло)  боржники.  Десь  (декілька  слів нерозбірливо) числа двадцятого липня ще три (декілька слів нерозбірливо).

Плющ: (розмовляє з повним ротом) Я сказав 62% (слово не зрозуміло).

Ющенко: 62%.

Плющ: Правильно?

Ющенко: 62% з учорашнього дня. 62% пенсіонерів...

Плющ: Регулярно оце, да?

Ющенко: Регулярно.

Литвин: (декілька слів нерозбірливо).

Ющенко: Одинадцять областей і всі обласні центри. А там зарплата іще таких (декілька слів нерозбірливо).

Плющ: Ну, шо ж.

Кучма: А шо (декілька слів нерозбірливо) конституційного суду?

Литвин:  Кандидатуру ніяк не можуть прийнять. (декілька слів нерозбірливо) це боротьба йде між київским патріархатом і автокефальною церквою.

Плющ: А при чом тут конституційний суд, єсть закон.

Литвин: (сильно грюкают посудом, декілька слів нерозбірливо).

Кучма: Ну, ладно, давай окрошку.

Плющ: Окрошку?

Литвин: І мені окрошку.

Кучма:  При  чесному товаристві (декілька слів нерозбірливо). Я не розумію твої кроки в кадровой роботі. Перше: на останньому засіданні координаційного комітету  по  боротьбі з організованою злочинністю, де ти був, я говорив про вражаючі  приклади  роботи  депозитарію цього через Ющенко у цього самого, у цінних  цих  паперах.  Зловживання,  я  міг  би  дати  доручення  (слово  не зрозуміло)  заарештувати  (слово  не розбірливо). І ти писав таке в листі ж, блядь,  для  профспілки.  У  тебе  є юрист чи хто, чи нема юриста. Вплоть до розподілу голосів ти замість однієї посади даєш йому три.

Ющенко: Зрозумів…

Кучма:  Зрозумів?  Ти  знаєш,  твоя дружина тільки шо була. Проходила тобі (декілька  слів  нерозбірливо),  в  приймальні  сидить,  ну  ти хоть за себе подумай, мені до пізди, блядь.

Плющ: Це (два слова нерозбірливо) чи де?

Кучма: Та ні, (два слова нерозбірливо). У неї ж допуску нема, ти розумієш, вона ж допуск повинна мати для цієї роботи.

Ющенко:  Леонід  Данилович,  так  там  же  всі  ці  питання ж. Вона не має відношення  і  вона  до  (слово  зрозуміло) ніякого відношення не мала, вона (декілька слів нерозбірливо).

Кучма:  Вона  тіканула,  блядь,  в Америку відсиділась, її просто ніхто не чіпає. Зрозумій, ніхто не чіпає.

Ющенко:   А  я  (два  слова  незрузуміло)  в  прокуратурі  (декілька  слів нерозбірливо) там не було просто. А коли...

Кучма:  (перебиває)  Тобі  треба роз’яснити, шо в тебе одно, хто біля тебе находиться  (декілька  слів нерозбірливо). Я б мовчав би взагалі і вважав би шо,  знаєш,  ладно,  шо  ти  хочеш,  те  й  роби.  Но  ти  ж  (декілька слів нерозбірливо), на ній пєчати ніде ставить. Я почитав ті документи, по (слово не  зрозуміло) написав і шо ти там підписав. Ти ж не маєш права таке писати. Даже  голоси  написав  розподіл  голосів  хто  за  кого  повинен голосувати. Прем’єр-міністр затверджує, блядь.

Ющенко: Леонід Данилович, там ситуація.

Кучма: Яка там ситуація?

Ющенко: Що (декілька слів нерозбірливо) прем’єр – міністр.

Кучма:   Президент  це  все  сказав  з  високої  трибуни,  прем’єр-міністр (декілька  слів  нерозбірливо),  його ще піднімає, бо він головою наглядової ради  (два  слова  не  зрозуміло),  члена  комісії  по  цінним  паперам дамо (декілька слів нерозбірливо).
Ющенко: Леонід Данилович, (декілька слів нерозбірливо).

Кучма:  Я тобі кажу, я даю доручення прокуратурі, скажу щоб (декілька слів нерозбірливо).

Плющ: Нє, а шо така цінна кадра, нєльзя (декілька слів нерозбірливо).
Ющенко: Я послухав її (декілька слів нерозбірливо).

Кучма:  (кричить  з  повним  ротом,  мало зрозуміло) у тебе є доручення по результатам    не  доручення,  а  указ  президента.  А  там  написано  було: «Розібратись і прийняти заходи».

Ющенко: Леонід Данилович, дозвольте, я вам доложу.

Кучма:  Я  кілька  разів  з  міністерством  фінансів розмовляв і там також сказали, що його не можно там тримати, блядь.

Ющенко:    Леонід    Данилович,    можна  там  інформацію  (декілька  слів нерозбірливо),  прем’єру можна дать інформацію по Мозговому, по цьому (слово не  розбірливо) з таких блоків, які там сформувалися уже декілька років, які кожен розтягує проекти як він того бажає.

Кучма:  Я  ж не Мозгового, я ж не сказав по Мозговому, я ж по всій системі сказав,  шо  система  то цінних паперів взагалі в Україні не працює. Ти ж це сам добре знаєш. Знаєш чи ні? Знаєш.

Ющенко: (декілька слів нерозбірливо).

Кучма: Віктор, давай нових людей поставим.

Плющ: (нерозбірливо говорять всі разом), оце решєніє.

Кучма: Решєніє.

Плющ: Оце рєшєніє. Нових людей.

Кучма: Нових людей дати і все (декілька слів нерозбірливо).

Ющенко: Ага, отлічно, щоб вони там...

Кучма:  (говорить ємоційно) Віктор, ти себе підставляєш, а мене... Ти себе в першу чергу підставляєш.

Ющенко:  Проект, Леонід Данилович, розроблений по депозитарію і слава богу (декілька   слів  нерозбірливо).  У  нас  унікальний  проек  на  український депозитарій.  Але  як тільки стало питання його впровадження, посипались, ви знаєте,  з  усіх  кінців, скільки ворогів скільки, скільки «доброжєлатєлів», скільки... Тому, Леонід Данилович, я на слідуючій неділі буду...

Кучма:  (перебиває)  Він  же  там  мені безпосередньо підпорядковується по закону.  Я  ж  сам  вніс  пропозиції  до  парламенту і Фонд державного майна підпорядкувати кабінету міністрів і цей депозитарій, цей самий.

Ющенко: Ну, цінні папери не річ, це особливий статус.

Кучма: Ну, ти там...

Ющенко: Особливий статус, вони для уряду...

Кучма:  Но все-одно там президент безпосередньо там вносить пропозиції, чи призначає зверху.

Ющенко: Я ж кажу, що то особливий статус, то не урядовий, не урядовий...

Кучма:  Це  не  урядовий,  я  розумію,  це  не орган державної влади. А ми записали,  шо  ним опікується там міністерство фінансів чи хто-то там. Ну, в економічний блок (два слова не зрозуміло).

Ющенко:   Ці  цінні  папери,  вони  взагалі  ніколи  разом  не  (слово  не зрозуміло).  Нацбанк  робить  свій проект, Мозговий свій, а, значить, Ющенко свій.

Кучма: Звільняти треба і Мозгового цей самий...

Ющенко:  Тоді  я  (декілька  слів нерозбірливо), про шо йде мова (декілька слів нерозбірливо).

Кучма:  Вони  ж  дуже  там  з  (слово не зрозуміло) працювали. Подивились, подивились на неї, шо в неї, вона... Конєчно, вони її відправили потихеньку. Вона  ж  вільно володіє французькою мовою досконально, багато ж років жила в Парижі,  її  ж  батько  дипломат.  І  англійською  володіє  так, шо вона все приводить (декілька слів нерозбірливо) активність
.
Плющ: (декілька слів нерозбірливо).

Кучма: Ну, да.

Плющ: (декілька слів нерозбірливо), це скільки роботи.

(Не довго але жваво говорять про їжу)

Кучма: В общім, подивись ти на цю ситуацію...

Ющенко: Леонід Данилович, хвилинку затримаю.

Кучма: Е! Харашо.

Ющенко: Шо боротьбі по комісії і по...

Кучма: Так вони ж під колегією, так сказать.

Плющ: Надо (декілька слів нерозбірливо) від них, надо набирать молодєжь.

Кучма: Ну, канєчно, господі.

Плющ: На шо воно здалось.

Кучма:  Тут вся ситуація «за», і тут (декілька слів нерозбірливо) потім не буде (декілька слів нерозбірливо) першого вересня.

Ющенко: Я ж провірю, я тоже провірю, я завтра провірю, немає проблем, но я (декілька слів нерозбірливо).

Кучма:  Значить,  там  настільки  багато  невтиків,  я  тобі  передам,  ми проаналізували  цей  документ, так сказать, і скільки там невтиків, то... Ти мої  зауваження відправив, там же також іде справа прокурорська, Держінвест. Кстаті,  щоб ти... ти ж дивись, Держінвест Кузнєцов із Дніпропетровська, він працював  деякий час в мене першим помічником, але коли я бачу, шо він поліз не туди, то я ж не захищаю.

Плющ: Нє, так він же у Валєрія Павловича був, був честь і совість.

Кучма: Ну, томи ми знаємо (декілька слів нерозбірливо). Вони ж створили цю компанію.  Створили  компанію,  вроді би задум нормальний, а він взяв частку цих акцій, які йому дали в управління для цього самого, пороздавав вже іншим в  суборенду  чи  як  там називається. (декілька слів нерозбірливо) «Оранти» чи... «Оранти» да страхової... А по «Оранті» вони счас почали (декілька слів нерозбірливо).

Ющенко: (декілька слів нерозбірливо) конфлікти…

Кучма:  (декілька  слів нерозбірливо) ти шо, ці хлопці свої кармани (слово не зрозуміло) повністю.

Ющенко:  50%  державні,  все одно держава стоїть, без емісії вона не може, значить (декілька слів нерозбірливо). В нього ресурсу нема, в ньому капіталу нему,  через  рік  ця  компанія  вже нікому не потрібна. Зараз вона просить: «Давайте  я  буду  розвиватись,  накопичувати  капітали, страхова діяльність (декілька слів нерозбірливо).»

Кучма:   Чого  кілька  років  вона  була  в  них,  нічого  не  робила,  не накопичувала і так далі. Значить, накопичувала десь за кордоном, чи що.

Ющенко: Нє, ну, зараз стоїть питання, чи вони від хвороби тяпнуть, чи вони залишаються в такому стані, в якому вони є.

Кучма:  Слухай, тоді прозоро, став... викинь на біржу цю, на ринок, хай ще хтось  прийме  участь,  ну,  не  можна  (слово  не  зрозуміло) ж робити такі проекти.

Ющенко:  Леонід  Данилович,  вони  роблять  емісію,  розумієте, емісія іде прозоро,  (декілька  слів  нерозбірливо),  дискусія  по емісії йшла, а після емісії,  якщо  держава  не  може  собі  пропорційну  частку викупити то доля держави спускається з 51% до, наприклад, 40%.

Кучма: Я понімаю.

Ющенко:  То  єсть, тут питання прозорості не в тому, а в тому що контроль, контрольний  пакет  віддавать  державного управління, чи оставлять за собою. Одне  питання емісії, як Бондарь, шо він каже, у нас, якщо так іще, то через півроку  ми  простій  нема  чим  виплачувати, ми витрачаємо на капіталізацію фірми.

Кучма:  А  я боюся те, що потім це все на державу буде так, як МММ, а вона не наша повністю, от в чому справа. Так це сталося? Бо держава все одно буде відповідати.  Це  у  нас  в  Європейський  суд  уже  подають  (декілька слів нерозбірливо), уже прийнято до розгляду.

Плющ: Слідующий траст.

Кучма: Га?

Плющ: Траст.

Кучма:  Слідующий  траст,  конєчно. Тут же так, шоб подивились з юридичної точки  зору,  з  фінансової  точки  зору,  щоб  ми  не  влипли. Шоб завра ці строрювали  по паперах все нормально, а механізми не працюють і опиняються в такому цьму самому, стані.

Ющенко: Я вивчас це питання і питання стоїть в тому, що нам треба рішення, шо ми визначаємося, це державне (декілька слів нерозбірливо).

Кучма: Ну, це треба нам сказати на всю країну.

Плющ:  Костусев,  цей  же  хлопець  грамотний,  його підключать, як нового чоловіка, він же (декілька слів нерозбірливо).

Кучма: Сама багата цифрова компанія, на другому місці банки, а на третьому все інше.

Марчук: Пенсійні фонди там.

Кучма:  Да.  Кажуть,  в  Польші що займається тим, розробляє найсучасніший матеріал в красці, якоби краски.

Плющ:  Так  вони  звідти  і приходять, це обязатєльно хтось оттуда один із проектантів.  А потом находять тут виконавців. Я відверто їм завжди кажу цим представникам міжнародних валютних, шо ви нас сучите, це ж ви нам після того (слово   не  зрозуміло)  приносите,  шоб  ми  (декілька  слів  нерозбірливо) корупція. Де самі більші гроші, там сама більша корупція.

Кучма:  Китай  не  пішов  на девальвацію своєї валюти тільки з-за того, шо кажуть, шо наші сусіди всі на в’єтнамське.

Ющенко: Ну зараз гроші він продає.

Кучма: Га?

Ющенко: Зараз продає.

Кучма: Да?

Ющенко: Да.

Плющ: (декілька слів нерозбірливо).

Кучма: І експорт зменшився.

Плющ: І запаси зменшились. Прирост зменшився.

Ющенко:  Недавно  була  заява  про  те,  що  вони не допустять девальвації (декілька    слів  нерозбірливо),  викинули  один  мільйон,  (декілька  слів нерозбірливо),  викинули  один  мільярд.  Потім,  коли публіка зрозуміла, шо центробанк  буде  стояти, захищати реально до останнього і спекуляції там не вийдуть.

(деякий час обговорюють специфічні економічні питання)

Кучма:  Я  там отримав від Мітюкова пропозиції по бюджетному, так сказать, процесу (декілька слів нерозбірливо) регіональній політиці.

Плющ:  Сьогодні  (декілька  слів нерозбірливо) приніс на 62 сторінки новий проек закона по бюджетному кодексу.

Кучма: Бюджет подає тільки уряд.

Плющ: Нє, так бюджетний кодекс.

Кучма: А!

Плющ:  Бюджетний  кодекс  приніс,  ми  уже прийняли у другому читанні, там тисяча  поправок,  а  в  першому  читанні він прийнятий. А він подогнав, він наполягає,  я  депутати  (декілька  слів нерозбірливо), іди до Мітюкова, хай почитає. Турчинов зв’язав їх та й усьо. 62 сторінки.

Ющенко: (декілька слів нерозбірливо) пройшов.

Плющ:  Пройшов,  але  після першого читання внесено 3 тисячі поправок. Все перше  читання треба перероблять, а я зробив такий, шо влаштує більшість, ну більшість  не в розумінні нашої більшості, а більше тих, хто вносив поправки і його легше буде провести. Я коли його ставив в першому читанні розглядали, перше  читання  ми  проводим, шоб його узгодити. Ми ж не можем без урядового узгодження.  Ще  може  помиряться  до  середи  (декілька  слів нерозбірливо) Турчинов.

Ющенко:  (декілька  слів нерозбірливо) по ценральному бюджету ми з першого сячня вийдемо на щоденний баланс коштів на даний (два слова не зрозуміло).

Плющ: У нього там до 15 шоб рахункова палата не провіряла, а контролювала. Тобто,  шоб  це  була  така  система  шоб  кожний  день можна було блокувать рахунки, шоб можна... От де французька чітко система працює все.

Кучма: Ну, взагалі роль суду в рахунковій палаті дуже висока.

Плющ: І апарат великий.

Кучма: І апарат великий, да.

Плющ: Коли я зайшов в кімнату, там дихати нічим.

Кучма: (декілька слів нерозбірливо).

Марчук: Там була така конура.

Кучма:  Да.  Там  не погана відчувається команда. У нього перший заступник Мельник, я цього Мельника знаю...

Плющ: Мельничук.

Кучма: А, Мельничук, видатний економіст він у мене починав працювати.

Плющ: Та він у всіх був. У Мороза, Мороз від нього душі не чаяв.

Литвин: І у Хмари він був.

Кучма: Ну, я поцікавився про нього, він же (декілька слів нерозбірливо).

Литвин: Федоренко.

Кучма: Федоренко, да. Хто ж він такий, мені ж розказали шо за птах.

Плющ:  Мороз  його  не чаяв, бо він же витягував цього, пам’ятаєте, шо ото сидів, як це його прізвище. Ото вони там булі зв’язані.

Кучма:   Серед  американців  він  назвав  Мороза,  каже:  „Самий  видатний економіст світу.”

Плющ:  Да.  А  він  придумав  модель,  як  украсти  гроші  через соціальне оздоровлення (слово не зрозуміло).

Кучма:  Це  ж  не  він  придумав,  це  з  радянських часів, (декілька слів нерозбірливо) ВПК (декілька слів нерозбірливо) в Одесі.

Плющ: Гарна газета, Боженар.

Кучма: Боженар.

Плющ:  Ото  вони  там разом. А потім Ларису Скорик втравили в ці програми, Боженар, Медведчук, Лариса.

Ющенко:  (декілька  слів  нерозбірливо)  вони  стояли у вас у приймальні і Боженар  мені  дав  сільське подвір’я і на тому сільському подвір’ї план, де (слово не зрозуміло), де пасіка. І така гучна назва була цього проекту, шось «Родина економ», шось така.

Плющ: Ну вони тоді крепко за цю справу взялися.

Кучма: Я доручення давав (декілька слів нерозбірливо).

Плющ:    Але   ж  (декілька  слів  нерозбірливо)  сказали  в  інтервью  за конституцією  шо  він  жаліє,  шо ті, хто повинен дотримуваться конституції, думають про її зміст. Він там про нас памєкає.

Марчук: Там підборка якась є (декілька слів нерозбірливо).

Кучма:  Сьогодні  ж  короткий  день,  слухайте,  чого  ми  (декілька  слів нерозбірливо).

Плющ: Я ж у вас просив, так ви (декілька слів нерозбірливо, сміється).

Кучма: Треба подумать, чи доцільно, чи не доцільно. Завтра Омельченко хоче виставити на площі Незалежності три проекти із...

Плющ: Це ше макети, макети, які більше набрали.

Кучма: Запрошує подивитись.

Плющ:  Ну,  треба,  від  цього  вже нікуди не дінетесь, треба вже приймать рішення, йому вже нікуди тягнуть.

Кучма: Це зрозуміло.

Плющ:  Тоді  ж  домовлялись,  ви  ж  тоді їм дали добро, шо (декілька слів нерозбірливо).

Кучма: (декілька слів нерозбірливо).

Плющ А поперек де це?

Кучма: На воді.

Плющ: Тепер я знаю, шо все рівно я (слово нерозбірливо, голосно сміються.) Мені казали, шо в «Царському селі», то вже таке придумать, шо свиню в сахарі запікать, в сиропі.

(деякий час говорять на тему кухні, голосно сміються)

Литвин: Я вчора подивився це вже повтор був (декілька слів нерозбірливо).

Плющ: Ой, не прогай, а то я не сплю через нього.

Кучма: А я кусочок подивився, знаєте, співачку оперну, як її.

Литвин: Мірошниченко.

Кучма: Мірошниченко і вона там…

Плющ: А він її все достає, з ким ти і як ти.

(деякий час обговорюють телебачення і телепередачі, згадуть Пустовойтенко, голосно сміються)

Плющ: А ця газета, вони вже то вже переборщають, оця «Україна і світ», так нема  газети,  шоб  вони оце СДП (о) етого. І вже пішли в таку, а НДП. Я вже відверто  Валерію  Павлавичу  сказав,  шо  не  можна, шоб в одній газеті три портрети було.

Литвин: Це колись на нього (декілька слів нерозбірливо).

Плющ: А це по три. Це ще в нас журнал Азарова.

Марчук: Це ше Ткаченко ввів традицію в «Голосі України».

Плющ: Я сьогодні ругався з своїми, ругався, сказав: «Уже дайте...»

Кучма: А із-за чого не змінити Правденка.

Плющ: Ну, він же там обраний, він же не числиться головним редактором.

Кучма: Так тоді він не може бути органом Верховної ради і перестаньте його фінансувати.

Литвин: Він не має права тоді бути народним депутатом.

Кучма: Канєчно.

Плющ: Так він оце каже: «Я не редактор.»

Кучма: А як не редактор.

Плющ:  Там є редактор офіційно є всі (слово не зрозуміло). Він вроді як на громадських, шеф там як.

Литвин: Почесний.

Плющ: Почесний редактор, шеф редактор.

Кучма: Припиніть фінансування і на цьму крапка.
Плющ:  Ну,  оце  ж  думали,  шо  чоловік одумається. Пам’ятаєте, як я його (слово не зрозуміло) разом після бюджета і так далі. І тоді ж йому чуть-чуть открили  двері. Я дивлюся, шо зараз ми всі по прикращаєм, так усі Омельченко собирає, у нього грошики є. У його вже газет п’ять. І вже...

Литвин: «Столиця», «Хрещатик», «Київський вісник», «Вечірній Київ».

Плющ: Да, ще якась уже є, ще якась.

Ющенко: (декілька слів нерозбірливо).

Плющ:  Його,  його,  уже  полностю його. Був Карпенко на самому початку, я інформував  Леоніда  Даниловича,  з  пропозицією розкручувати газету, я його відправив.

Кучма: Ну, газета, в якій з запахом антисемітизму взагалі не може буть. На нас  же світ дивиться, особливо американці, вони до цього більше ніж зарази. Тим більше він повів нахабно.

Литвин:  Всі  офшорні  ці  зони  додатково  там же ж в «Столиці» ці (слово нерозбірливо),  а  це  якшо  підтвердять, там взагалі треба від нього подалі держаться.  Інформація  ж  була. Де ці капітали утверджуються, там (декілька слів нерозбірливо).

Плющ:  А  в  ніх  же,  в ніх же (декілька слів нерозбірливо) просто. І так (декілька  слів нерозбірливо), шоб цікавився туди. Ну, шо в них конкуренція, я  оце  дивився,  я  також, я возмущався цім, допустім, «Бульваром», але ж і конкуренція  ж  нічого не витіснить їх. Ну, як можна їх закрить, заборонить, тільки  конкуренція,  а в нас конкуренція шось нічого не получається. Нічого не получається і всьо.

Кучма:  У  нас  ше  нема  конкуренції  на цьому ринку. На цьому ринку є, в обшім-то, реальні гроші, які бореться один з одним ше із владою.

Марчук: Там вони все взяли такий, принижений рівень на рівні люмпен с етім жаргоном.

Кучма: Он «Свободу» випускає цей Ляшко. Ну, його ж фінансують, то один, то другий, то один підбирає його, то...

Плющ: А він із служби вродє я...

Кучма: Хто?

Плющ: Ляшко.

Кучма: Да нє.

Плющ: Ну, якась політіка газета його вродє мала до цього відношення.

Кучма:  Це  він  з  «Політики»  був,  він  потім  ту  закрив  «Політику» і організував «Свободу».

Плющ: А-а-а! Так це все нове.

Кучма: Да. Но почерк той-же. А з цим самим, із службою він звязаний те, шо на  нього  є  всі  матеріали,  в  том  числі записи, чим він займається, так сказать. Ну, там...

Марчук: Ну, це такий авнтюрист по складу характеру.

Плющ: В нього хтось (декілька слів нерозбірливо).

Марчук: По ньому була кримінальна справа в свій час по лінії МВД.

Кучма:  (кричить)  Да  я  його випустив, йолкі-палкі. Знав би, не випустив ніколи.  А  шо  там  (слово  нерозбірливо)  на мене шпарить, блядь, в кожній газеті,  блядь.  Я  їх  ніколи  не  читаю,  а сьогодні припьор етот самий. Я говорю: «Чьо ти мені приніс сьогодня?»

Плющ:  Я ото один раз колись Володимир Михайлович розказував, то я взяв ту газету  прочитав.  Ото  як  перехват  вродє був, вони тут ловили. Ото тоді і більш не бачив.

Кучма:  Ну й, то ж... То вірні речі написані були, а сьогодні ж у багатьох етіх  саміх  структур  єсть  тепер  (декілька  слів  нерозбірливо). Говорити сьогодні по простому телефону це так...

Марчук: Це тому, шо на Бесарабці в мегафон (декілька слів нерозбірливо).
Кучма: Все записують, а потім, так сказать, перекручують.

Марчук: Камери купляють, сразу (декілька слів нерозбірливо).

Литвин: Значить, в курсях (хіхікає).

Кучма:    Да   ось,  в  сьогоднішній  чи  коли  там  була  (декілька  слів нерозбірливо),  шоб  мені пройтись показав, шо по Лазаренко чи так (декілька слів  нерозбірливо)  і  по  нинішньому,  ото  шо комуніст там зачитував, так сказать.

Плющ: Ого!

Кучма:  Шо  по  отчьотам  97-го року по заявам адвокатів, значить, прем’єр тісно, він був його особистим другом там і пішло, поїхало, і переводив гроші на іноземний рахунок. Коли він вирішив стати президентом, тоді...

Плющ: Тоді у Євгенія Кириловича про цю бумагу все от Павла, він же його...

Марчук:  Ну,  да.  Саме  з  91-го  я  його  (декілька  слів  нерозбірливо) поганенько знав.

(декілька фраз голосно кричать всі разом, сміються)

Плющ:  Ну,  раз  уже,  так  я  розкажу  (голосно  сміються). Я дружив, але пам’ятаєте, як він прем’єром став, я вас у суботу шукаю.

Кучма: Да.

Плющ:   Нема  Леоніда  Даниловича.  Де?  У  Дніпропетровську.  Я  звоню  в Дніпропетровськ:  «Де  Павло?».  Я  то  приречений,  шо його на представника президента у Дніпропетровську, це моє. Було дві кандидатури Богатир Віктор і він. Ну, це ще ви не були прем’єром, ще був Леонід Маркович.

Марчук: Фокін. Фокін був.

Плющ:  Да.  І я знаю Богатиря з Москви ще як свого ученіка, шо він м’ягко, він  не поганий чоловік, але м’ягкотілий, а треба ж такого, як Павло. А Женя Кулаков  –  це  ж  (декілька  слів  нерозбірливо). Женя каже: «Це отакий мав працювати.»  (сміються)  Я тоді сказав слово за Павла. А потом же я шукаю, а ви на «Южмаші».

Кучма: А! Да, да!

Плющ:  Я  кажу:  «Леонід Данилович, ви вже Павла (слово не зрозуміло)». Ви кажете:  «Да». (декілька слів нерозбірливо говорить крізь сміх). Я кажу: «Не треба  його брать, ну не ето всьо.» Ви кажете: «Скажи йому сам.» Тут входить Павло,  я  кажу: «Павло, так шо, вже (декілька слів нерозбірливо)» «Да, це я вже  дав  добро».  Я  кажу: «Павло, не нада тобі це (слово нерозбірливо).» І отака  пауза.  А  ми  тоді  на  другий  день  поїхали в Запоріжжя і привезли Дем’янова  і  я  вже  нічого  не  міг,  уже по (декілька слів нерозбірливо). Сказать  протів  Дем’янова,  значить я вродє ето дєло. І тим більше в (слово нерозбірливо) я знаю голову ісполкома, колеги були...

Кучма: (перебиває) Слабенький Дем’янов, да?

Плющ: Да, Володя, да. Ну, вроді й не був сильним головою виконкому, він не вважався таким сильним, от. А Павла тоді я отговорив очно був.

Кучма:  Ну,  я  тоді  не настояв все, я тоді вагався просто. Я ж радився з усіма, кого віце-прем’єром по селу брать.

Плющ: Да

(голосно говорять разом Кучма і Плющ, декілька слів нерозбірливо)

Кучма: А є така річ, шо тоді виступав, коли його представником президента, а я пропонував тоді Пустовойтенка, чесно кажучи.

Плющ:  Да і Валерія Павловича була кандидатура, но вона зразу отпала. Його поставили тоді (слово нерозбірливо). Валерій Павлович дуже хотів.

Кучма:  Валерій  Павлович  дуже  хотів.  Богатир,  абсолютно точно, він був слабий  (декілька  слів нерозбірливо) побув, він уже послом в Казахстан. Ну, він не погано там працював, так сказать.

Плющ:  Валерій Павлович при (слово не зрозуміло) його оце, знаєте, був суд і  жінка  подала  на розвод. І питають: «Ну чого ж, він чоловік такий собі». «Та,-  каже,-він  чоловік  хороший,  но я вже не могу, не видержую (декілька слів  нерозбірливо).»  Каже:  «Ото  стою, піч топить, він уже (декілька слів нерозбірливо),  я  уже  не  можу.»  Його  питають: «А ти шо скажеш?» «Та я,- каже,-  оце дивлюсь і слухаю вас, шо я вам скажу, я й зараз хочу.» І Валерій Павлович...(всі дуже голосно сміються).

Кучма:  Павло  не  проявлявся  остаточно  до  тих  пір,  поки  він не став прем’єр-міністром  він  готував схеми, відпрацьовував все. А потім він пішов уже пішов в відкриту, наглу і...

Плющ:  Він як прем’єром став, то він уже думав про слідуюче. Він уже думав про слідуючого (слово нерозбірливо).

Кучма: Такий шовковий на будь-якій нараді.

Марчук: А мені росказують, шо так це коли вас нема, то почули б шо. Це він коли,  як  не  зверху,  такий...  А  як  його  сам  там кишки (декілька слів нерозбірливо).

Плющ:  Но  в  нього  даже  елементи  садізма  в нього проскальзували, вони такі...

Кучма:  Вже  коли я (два слова нерозбірливо) в Дніпропетровську, вони його боялись, як (слово не зрозуміло), вони й сьогодні його бояться.

Марчук: Дехто ше боїться, да.

Кучма:  Боїться.  Ну,  їхні  ж  ці вбивства, то всі знають, шо це його рук справа.  Не  поодинокі  ж,  так  сказать,  вбивства,  а...  А  коли він взяв «Матроса»,  забетонували  його  так  могилу, шо кошмар. Нічим не зрушиш, шоб (декілька  слів нерозбірливо) нічого. А коли став ще напочатку там (декілька слів нерозбірливо) вирішили подивиться на той, то внутрі вже нічого не було, все вийнято було.

Плющ:  А  от  росказують,  шо  дуже батько зараз переживає, дуже плаче, бо постійно... Батько ж, кажуть, дуже порядний.

Кучма: На селі живе.

Плющ: І батько не може ж цього переносити. То це вродилося таке, вродилося таке. Но він замашка була (декілька слів нерозбірливо) розкривається. Женя ж тоді  помалкував,  ну  а  він  із  замашками  був великими ще при радянській системі.  От  Володя каже, шо він (декілька слів нерозбірливо), а Женя ж був завотдєлом.  Женя  звонив,  значить,  там шо жене все ето дєло, а він у Жені начальником  управління.  Він  приїзжав  і  Жені пропонував такі взятки, вже великі.

Кучма: Вже в ті часи?

Плющ:  Да, вже в ті часи, вже в нього була налажена. Допустім, от техніка, допустім  10  комплектов  техніки, допустім 10 тисяч отдаю налічнимі. Це вже була сістема, не він же брав тєхніку, а він ділив уже.
Кучма:  За  нього  взялись органи тоді, коли кинули велику кількість машин для розрахунків по селу.

Плющ: О! О! О!

Кучма:  І  він там дуже (слово незрозуміло), потім вже почали росказувать, провів велику.

Плющ:  Він обкладав данью оце ці машини данью обкладав. Я не хочу називать прізвища, мені...

Кучма:  (перебиває)  Послухай,  ну  якщо  він...  Чернобай:  «Ти кого мені прислав?  Етот  мудак  пришьол  ко  мнє  і прєдлагаєт мнє взятку.» Чернобай. Пєрвий раз приєхал, блядь.

Плющ: Ну, в нього, в нього було.

Кучма:  Говоріт:  «Прішол,  вот так начал схему, я вам туда. Я говорю: вон отсюда к єбаной матері».

Плющ:  Мені,  я не хочу прізвища, шоб не ето, но мені росказував чоловік з такою  вже  давно.  Звонить  він і каже: «Ну, був такий випадок і він із ним зустрівся  і  шо то залишив там. Він звонить йому: «Слушай, а сколько у тєбя чєловєк работаєт? Он називає йому цифру, а он говоріт: «Ну і жлоб же ти, йоб твою  мать.  Ето  ж  по  долару  с чєловєка сколько можно собрать». (голосно сміється) Ето ж для Подола (декілька слів нерозбірливо, сміється).

Кучма: Та він ненаситний був, в нього це хвороба.

Марчук:  А в аеропорту та уже, коли приїзжав в Дніпропетровськ, вже будучи прем’єром,  там  вже  його зустрічали, то він заставляв там на колінах, якщо хтось шось провинився.

Кучма:  Під  столом,  під  стіл,  через  стіл повзи під столом і він повз, блядь. Його заступник по цьому самому, який займався піщеблоком...

Марчук: Шось не так зробив.

Кучма: Ну, да, повзи.

Марчук: А де це республіканці (декілька слів нерозбірливо), шо зараз видно (декілька  слів  нерозбірливо)  преса  по  кількості,  по, навіть, обсягах і обласна. (декілька слів нерозбірливо) гроші, шоб тримати таку інфраструктуру засобів.

Плющ: Вони в вибори, вони вдарили здорово.

Кучма: Хто?

Плющ: Мороз.
Кучма: Мороз бі
льше за всіх грошей викинув на вибори.

Плющ: Да. Обкакався здорово. Я ж кажу, обкакався здорово.

Кучма: Всі ж думали, шо його за жопу візмуть, шо треба ж віддавати гроші.

Плющ: Рудковський оце ж.

Кучма: А счас (декілька слів нерозбірливо).

Плющ: Да, да, да!

Кучма: Мороз просидів разом з Вінським сказали чуть не два тижні.

Плющ: Да. І гроші там не малі, і гроші там не малі.

Марчук: Так це не (декілька слів нерозбірливо).

Плющ: Канєчно.

Кучма:  У  нас  же  в Швейцарії (декілька слів нерозбірливо) 880 мильйонів (декілька слів нерозбірливо). 880?

Марчук: То у загальному.

Кучма: 880, а в Швейцарії сто там что-то.

Марчук: Навпаки в Америці сто з лишнім, а в тому ...

Литвин: (два слова незрозуміло) мільйонів десь йому.

Кучма: Ні, це він, він відмивання сам.

Марчук: Да, вчора прозвучало 880 десь...

Литвин: А в Америці 114.

Кучма: Так шо таке, мільярд зразу віддамо. (декілька слів нерозбірливо).

Плющ: Та ну, кажуть, шо він (декілька слів нерозбірливо), у нього там.

Кучма: Це не всі гроші.

Литвин: Прекрасно можно покрить всі проблеми.

Ющенко:  Я знаю (декілька слів нерозбірливо) спеціально поїхав з Бондарем, поїхав  тоді  я  прихожу  до  нього: «200 мільйонів на депозит нада в якийсь російський банк.»

Кучма: Резервний?

Ющенко:  Резервний.  (декілька слів нерозбірливо) взагалі не можна попасти (декілька слів нерозбірливо), но я тоді повірив, шо (два слова незрозуміло).

Марчук: Ну, він це блєфував.

Кучма: Блефував.

Марчук: (декілька слів нерозбірливо) посилання там це, в природі авантюра, в самій природі чоловіка.

Кучма: А не сам підпис ставив.

Марчук: Не ставив, да.

Кучма: Любого заставляв, а сам не ставив.

Плющ: Я кий вже Дурдинець, але вже його він підбив.

Кучма:  Я  кажу:  «Василь Васильович, ну шо ви робите?» «А він казав, шо з вами  це  погодив.»  (голосно  всі  разом  сміються). Я кажу: «Треба телефон (слово незрозуміло).»

Плющ:  О-о-о-й!  То  вже  ж  боїться  так уже ж, а етот його підпис (слово нерозбірливо.)

Ющенко:   У  нас  уже  більше  фінансової  доктрини,  чим  (декілька  слів нерозбірливо).  Сьогодні збирав усіх міністрів і замміністрів (декілька слів нерозбірливо)  виконання бюджету і фінансування, 100% фінансування всіх. Він як (декілька слів нерозбірливо, голосно всі сміються.)

Плющ:  Підождіть  я  вам  роскажу,  підождіть я ось вам закінчу, я ось вам роскажу (голосно сміються).

Марчук: Ну, але все працює і...

Плющ:  Нє,  нє,  нє  він  дума (декілька слів нерозбірливо), тут нема чого даже, гріх казать.

Марчук: Нє, я кажу, шо цей прийом працює, шо...

(голосно говорять і сміються всі разом)

Кучма:  Може мені довідку, за мою довідку (голосно сміються). Головне, шоб довідки були всі, документи були в порядку.

Плющ: (декілька слів нерозбірливо).

Марчук:  (декілька  слів  нерозбірливо),  чесний  і  порядний. Школа така, хорошого першого...

Плющ:  А  от  я  його,  так коли розслаблялися, то я його, ну невзнаки так поки,  він  же  такий,  шо рідко. Я: «Василь Вальович одного не пойму, чи ви переродився,  чи  ви переформувався, чи як так, шо ви...» У молодості він же був  завсільхозотдєлом  ЦК  ВЛКСМУ.  Ви  уявляєте?  Це  ж,  це ж авантюра за авантюрою,  це  ж  (слово  нерозбірливо)  равна  взриву  (голосно сміються). Сільхозотдел ЦК ВЛКСМУ.

(голосно говорять і сміються всі разом)

Плющ: І він бистро, а він каже, шо щастя моє, шо я оттуда вискочив, я куда угодно, но все ж таки був на цій...

Кучма:  Я  весь  час  так  тихенько запропонував: «Василь Васильович, може губернатором  поїдите?»  «Куди?»  «В  Закарпаття.»  «Ні,  ні,  ні!  Я не...» (сміється).

Марчук: А він звідти і там...

Кучма:  (перебиває)  Да,  я (декілька слів нерозбірливо говорять разом). Я мабуть раз 15 йому пропонував, хай би їхав, блядь.

Марчук: До речі, він там би...

Плющ:  Там  би  він  навіть  (два  слова  не зрозуміло), но він же боїться хазяйнувать.

Кучма: Ну, там же треба шоб когось боялись.

Литвин:  (призвіще  не  зрозуміло)  каже:  «Василь Васильович, а чого вони кажуть,  шо  ви  уходите?»  Він  каже:  «А  хто  тобі  сказав?» (голосно всі сміються).  «Та Пінзеник сказав.» «Та він же там (декілька слів нерозбірливо всі  дуже голосно сміються).» Забув вже, шо (декілька слів нерозбірливо, всі сміються.)

Кучма:  Як він образився, шо на прем’єр-міністра не запропонували. Шалено. Прийшов  до  мене:  «Все, піду, все працювати не буду, достатньо.» (декілька слів нерозбірливо), потім почав відгрібати назад (хіхікає, голосно позіхає). (декілька слів нерозбірливо).

Плющ:  Нє,  ну  ж  куда,  державний  службовець  висшого  гатунку, висшого гатунку.

Марчук: І він тримається.

Плющ: Я ж кажу, державний службовець висшого гатунку.

Марчук: Канєчно, з підлеглими, підлеглим з ним не просто.

Плющ: Да-а! Ну, а якшо по великому рахунку, то редіска. Ну, ви знаєте, все таки...

Марчук: А! В цьому плані.

Кучма:  От тільки редіска Василь Васильович в ніч на 31 на 1 (два слова не зрозуміло), не виходячи звідтіля (декілька слів нерозбірливо).

Марчук: Да, да, да.

Кучма:  Доповідав  же:  «Ніхто,  я  заборонив  всім, нічого не випили, все (декілька слів нерозбірливо).»

Ющенко:  Хороші  правила  придумали,  да.  (декілька слів нерозбірливо) по всьому  світі,  по  всьому світі. Це мільярди, це не сотні мільярлів навіть, програми переписали, замовлення якісь замовили.

Кучма: Ой-ой-ой! (голосно позіхає)

Плющ:  Віктор  Андрійович, є така народна мудрість: гроші роблять гроші, а бідність робить дітей. (сміються)

Ющенко:  А мені як, в прямому смислі розуміть (декілька слів нерозбірливо, сміються).

Плющ: Ну, так нє, це даже в марксистсько-ленінській ідеології, це сущность «Капітала»   по  Марксу.  Або  він  росте,  або  він  цвіте  (декілька  слів нерозбірливо).

Ющенко: Я думаю, шо...

Плющ:  (перебиває) Поетому, оті, шо технології придумали, то великі гроші, шоб  ти  знав.  Ми  віддали  гроші ще більше, але придумать, то також великі гроші. Да, там уми працюють і не так просто.

Марчук:  Зараз  епоха ця телекомунікаційно-інформаційна економіка, то есть технологія дає майже так, як високоприбуткова галузь економіки.

Ющенко: На першому місці, на першому місці.

Марчук: Да.
Плющ:  Це  у  нас  такий  ще самий оригінальний в цьому плані фільм (слово нерозбірливо).  Леонід Данилович, (два слова нерозбірливо) перше, як їхав до вас  на нараду і конспектів (декілька слів нерозбірливо) Палич. (голосно всі сміються).

Кучма:  А  шо  таке  (декілька  слів  нерозбірливо),  кармани такі, шо там шаровари.

Ющенко:  Сказала  (слово  не  зрозуміло)  збираєтесь  кудись їхать, Леонід Данилович.  А  мені  він  сказав, шо тобі Вітя (декілька слів нерозбірливо). Одна  молодиця,  значить,  та  уже  не  баба,  їй так сказать, в поліклінікє (декілька слів нерозбірливо).

Плющ: Фокіна, Фокіна.

Ющенко:  Приходить  до  нього,  а Фокін, він шось там у валізи пихає речі, дивлюсь  так  через  стіл  читаю:  сорочки-2  штуки,  труси-2  штуки, роги з (декілька слів нерозбірливо) – 3 штуки. (всі голосно сміються). Оце як я їду у  Крим,  то  в  мене  один список, а як в Москву їлу, то другий, шо з собою треба брать в чемодан.

Литвин: (декілька слів нерозбірливо крізь сміх).

Плющ:  Добре (декілька слів нерозбірливо) подобається отака (декілька слів нерозбірливо через голосний сміх).

Ющенко: От шо, Леонід Данилович, ви уїдите (декілька слів нерозбірливо).

Кучма: Но зато в них є (два слова нерозбірливо).

Ющенко:  Це  унікальне явище на (два слова нерозбірливо), зробили два роки назад. Поїхала вона там з (декілька слів нерозбірливо), зробила опит громади і 60% шведів сказали, шо голокосту не було, 20% сказали, що може й було, але (декілька  слів  нерозбірливо)  і тільки 8% сказали, шо був голокост. І то з того  почали  робити  вони  програму  «Розкажи  своїм  дітям»,  так програма називалась.  За  рік  – 77 чи 12 тисяч зробили (декілька слів нерозбірливо). Через рік вийшли на замовлення у кожну родину.

Кучма:  У нас же сьогодні також вже буде зовсім інша (слово не зрозуміло). Ніхто ж в це не вірив, такі скажені були факти.

Марчук:  Да.  Я  був свідком еволюції Леоніда Макаровича Кравчука відносно голодоморів.  Ну,  як  не  всі  були  свідками,  не було інформації, не було уявлення.  Тоді,  коли  (декілька  слів  нерозбірливо)  очолював в ЦК партії комісію  по  разоблачєнію  пропагандистской  акції запада о голодоморє і так далєє.  Ну,  от таке під егідою ЦК. І може й добре, шо це було тому, шо коли почали  тягати  з  архіву  всі  матеріали. А в КДБ не було по голодомору, ну відголоски,  а  головним  чином  в  архівах  державних  інших  інститутів. І поскільки  я  також трохи брав в цьому участь, я пам’ятаю, коли це все, а не знав же ніхто. До архівів, ви ж знаєте, до архівів і КДБ не пускали. Середнє звєно  ніхто  не  мав  права  навіть  наблизимтись до архіву. І оце, коли ця інформація  почала  з  нею  (декілька  слів  нерозбірливо),  а  потім  стали витягувати...

Кучма: То мене дивує, а як же дійсно не знищили архіви.

( нерозбірливо говорять разом Марчук і Литвин)

Марчук:  По  репресіях,  по  голодомору  то там воно таке, шо, ну, не дуже видно  зразу,  шо це організована була ценральною владою. А по репресіям, то це  ж  100%  було.  Кожну неділю (декілька слів нерозбірливо), шо за дурницю брали і стріляли нізащо. Вивезли під час війни акуратненько тисячі та мабуть міліони томів і привезли назад, повернули і я один раз знайомився із справою (декілька  слів  нерозбірливо) визволення України. А там декілька грузовиків але  вже  розложені акуратненько і багато папок, там так, коли хтось відкрив один  раз  ознайомився,  треба  (декілька слів нерозбірливо). І я відкривав, ніхто  з  29-го  року  не  дотулялась  рука, але були вивезені під час війни евакуйовані,  повернуто  все назад і ото так там і залишалися. І всі справи, півтора  десь,  мільйон  шістьсот  по Україні від отаких, де розстріляно три листочки  цигаркового  паперу  (декілька  слів нерозбірливо). Так шо система дійсно думала, шо буде на мільйони років.

Плющ:  (декілька  слів  нерозбірливо) оце під час уже нашого часу, так оце Левко  (Лук’яненко),  зная  це  діло,  (слово не зрозуміло) із штату Америки мєжду  Вашингтоном  і  Філадельфією  привезли  вони, і я їх тримав. Ну, я їх приніс, хтось же забрав і все. А це вже вдруге, коли я прийшов голою і Левко мене  задовбав:  «Шукай  Іван,  бо  (декілька  слів  нерозбірливо), ото шо з Філадельфії  тобі  привезли.»  То  добре,  шо  Ніна  зберегла. І ми найшли в (декілька  слів нерозбірливо), бібліотеці найшли. Тоді люди все отдали, вони десь зараз іще. Крім наших ще є архіви.

Марчук:   Звичайно,  да  багато,  в  Відні  є  величезний  масив  архівний української історії.

(нерозбірливо говорять разом декілька чоловік)

Литвин:  Я  там  у  цих  партійних  архівах зараз десь у 92-му році (слово нерозбірливо)  по  55-й  рік  (слово нерозбірливо) і то же нікому не видать, тоже,  знаєте,  (декілька  слів  нерозбірливо). Я читав по західній Україні, матеріали,  я  просто  не  виходив  би  сутками  читав  би там. І там про ці чекістскі операції ведеться (декілька слів нерозбірливо), там просто волосся стає дибки.

Марчук: Да, да.

Литвин: Як зачистки ці робили.

Кучма: Та я...

Литвин:  (перебиває) І потім (декілька слів нерозбірливо) їх винищував. Це просто  страшне. А найбільше цікавих матеріалів (декілька слів нерозбірливо) не  читали,  це обласні архіви. Бо всі ті партійні архіви треба було послати (декілька  слів  нерозбірливо),  а  там  лежить  таке.  Там  одні подивжники працюють.  І коли вони бачать, шо в тебе таке відношення серйозне до архіву, вони тобі готові все..

Кучма: (перебиває) І підказати...

Литвин: І підказати. Да. Це кладезь...

Марчук:  Взагалі  архіви  наші  ше не (слово нерозбірливо). А в Москві які (декілька слів нерозбірливо) архіви української взагалі нашої біографії.

Плющ:  Я  там бував ще в Саянах в санаторії. Полковник міліції у відставці із Закарпаття Петро зараз вилетіло призвище, все життя після війни в міліції і  так  далі.  Ну  випили  вже  добре,  він  розказує  які зараз настали які непорядки.  Я кажу: «От харашо вам було робить, у вас тоді порядок.» «Да! Ви шо!»  Я  кажу:  «Ну,  як?» «Іван Степанович, я вам росказую, от я, допустім, начальник міліції, а він у багатьох районах був начальник миліції. От я віжу вот  так  подозрітєльний  чєловєк,  руководитель он так нєпокорий, я собіраю матеріал.  Насобирав,  насобирав,  пріхожу  к пєрвому і осторожно докладиваю (голосно  сміються),  какая  будєт  реакція.  Віжу  нормальная,  я ему тогда виваліваю.  Он  говорит: «Знаєш что, давай нє так. Ти завтра приходь, я його приглашу,  я  заберу  білєт,  а  ти  наручніки одінеш.» І всьо. (всі голосно сміються).  Так  от,  я  йому  тоді кажу: «Йоб же твою, тода значить, так ти считаєш,  шо  це  порядно?  Як  тобі  не це, як тобі не ето?» Шо ви думаєте, перегортаємо  (слово  незрозуміло)  і  очнулися  і  от  чуло моє серце. А ви знаєте,  як  я  туди  попав? Кажу: «Як?» «От,-говорить,- нас було два сина у батька. В 44-му році заходять позно ввечері ночью, кажуть: «Давай старшого.» «Куди?»  «Давай  старшого.»  Батько  там,  мати в плач. Вони кажуть откритим текстом: «Хочиш по харошому, давай одного, а одного тобі оставимо. Не хочеш, будеш  вознікать,  зараз  обох  заберем.» Каже: «Мати плаче, батько взяв два сірники,  один  зламав,  по головочкам вировняв і каже: «Оце котрий витягне, той і піде.» І я витягнув розламаний і оце я так очутився в міліції. Оце він тут же казав про порядок і тут же розказав...

Марчук:  (перебиває,декілька слів нерозбірливо), а потім друга хвиля, коли (декілька  слів  нерозбірливо),  це  в  30-ті  роки,  а  потім в 40-ві роки. Спецінспекція приїзжала і... читаєш, дивишся, йо, дійсно, розстріляні за те, шо  розстрілювали  невинних. І написано все так, ніби сьогоднішній документ. Виявлени там серьйозниє нарушенія соцзаконності, злоупотрєблєнія та, та, та. А потім через три-чотири роки і цих розстріляли або посадили.

Плющ: (декілька слів нерозбірливо) делегати з’їзду, коли Сталіна провалили і  йому  перший прийшов, хто доложив результати голосування, то він спокойно сказав,  каже,  шо оказівается вони там глупий чєловєк, главноє в виборах не то  как  голосуют,  а  главное,  как  счітают.  І  тут же його набрав, другі результати  оголосили, но зато всі знали, як голосувать. І він для того, шоб не було свідків всіх полностю унічтожив, всіх, хто були делегатами з’їзду.

Марчук: (декілька слів нерозбірливо).

Плющ: Полностю, вот сістєма работала.

Ющенко: (декілька слів нерозбірливо).

Марчук:  А знаєте, як (декілька слів нерозбірливо), ше я був присутній. Не могли    ніде    знайти  в  архівах  матеріали  по  цих  польських  офіцерах розстріляних. Не було ніде в КДБ ніде. Перерили по всьому Радянському Союзу, коли  вже  поляки  поставили і випадково це наші українські хлопці (декілька слів  нерозбірливо)  знайшли  в  архівах конвойних військ. Думали, шо в КДБ, перевернули все, думали, шо десь хтось заховав, а потім архіви МВС і знайшли в конвойних військах.
(Чути як всі раптом піднімаються і виходять).